У Головному управлінні ДПС у Полтавській області повідомляють, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку платника, за наслідками якої складено акт та встановлено порушення платником граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 811 384,86 гривень.
Під час судового розгляду враховано доводи контролюючого органу про триваючий і повторюваний характер правопорушень, про що свідчать дати реєстрації податкових накладних та їх кількість. Хоча платник здійснював господарську діяльність і мав змогу виконувати зобов’язання, він з певних суб’єктивних причин цього не зробив.
Суд визнав, що платник мав реальну можливість виконати податкові обов’язки, а наявність сертифіката Торгово-промислової палати України (далі – ТПП України) не є достатньою підставою для звільнення від відповідальності – такий документ має оцінюватися у сукупності з іншими обставинами, які підтверджують або спростовують вплив форс-мажору.
Верховний Суд неодноразово наголошував: сертифікат ТПП має підтверджувати саме неможливість виконання податкового зобов’язання унаслідок непереборної сили та встановлювати зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв’язку.
Щодо темпоральних меж застосування зменшених штрафних санкцій, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПК України), Верховний Суд у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23 та від 13.03.2024 у справі №120/6331/23 вказав, що зменшені розміри штрафних санкцій застосовуються тільки до фактів несвоєчасної реєстрації податкових накладних, складених та зареєстрованих після 08.02.2023 або податкових накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на 08.02.2023.
Водночас, у даному випадку йдеться про різний склад податкового правопорушення, а не про однакові правопорушення з різними розмірами штрафів. Закон №2876-IX не вносив змін до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у зв’язку з чим розміри штрафів замінюються на нові.
Отже, пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України сам по собі не змінює темпоральних меж дії нових норм, а лише вказує на те, що у разі, коли штраф визначається за тим самим порушенням, але на момент ухвалення рішення змінився його розмір у межах однієї й тієї ж правової норми, слід брати до уваги новий (зменшений) розмір. У випадку ж із пунктами 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України йдеться про інше правопорушення, тож вони не можуть поширюватися на відповідальність, що передбачена іншими нормами.
Колегія суддів встановила, що контролюючий орган належним чином визначив розміри штрафних санкцій, диференціювавши податкові накладні/розрахунки коригування залежно від дати порушення граничних строків реєстрації відбулося – до або після набрання чинності Законом №2876-IX.
Відповідно, Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25 червня 2025 року у справі №440/12483/24 ухвалив рішення на користь контролюючого органу.
Головне управління ДПС у Полтавській області