Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ)

Решетилівська ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області надає роз’яснення щодо розрахунку, нарахування та термінів сплати Мінімального податкового зобов’язання.

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового Кодексу.

Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням (підпункт 14.1.114-2 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ).

Розрахунок мінімального податкового зобов’язання:

По своїй суті МПЗ це формула, за якою визначається розмір мінімального податку який зобов’язаний сплатити власник або користувач земельної ділянки. Окремо визначається МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка якої проведена і не проведена.

Розрахунок МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена (підпункт 38-1.1.1 пункту 38-1.1 статті 38-1 ПКУ).

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд x К x М / 12,

де:

МПЗ - мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд - нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

К - коефіцієнт, який становить 0,05;

М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Розрахунок МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена (підпункт 38-1.1.2 пункту 38-1.2 статті 38-1 ПКУ

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12,

де:

МПЗ - мінімальне податкове зобов’язання;

НГО - нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

S - площа земельної ділянки, гектарах;

К - коефіцієнт, що становить 0,05;

М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт "К", визначений у підпунктах 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38-1 ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

За який період визначається мінімальне податкове зобов’язання.

Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Хто звільняється від мінімального податкового зобов’язання

Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для: (пункт 38-1.2 статті 38-1 ПКУ):

земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

земель запасу;

невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Мінімальне податкове зобов’язання не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Решетилівська ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області