Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складено акт, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення. Ним збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 93 637 210,75 гривень.
Під час судового розгляду представники ГУ ДПС у Полтавській області зазначили, що підприємство не надало головні книги, відомості аналітичного обліку до журналів - ордерів, регістри синтетичного обліку, про що складений акт про ненадання документів (копій).
Матеріали справи не містять доказів того, що В матеріалах справи відсутні докази, позивач, відповідно до пунктів 44.6 та 44.7 статті 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подав необхідні документи разом із запереченнями на акт перевірки.
Суд врахував усталену правову позицію Верховного Суду: обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів узгоджується з обов`язком платника податків зберігати такі документи та надавати їх під час перевірки. Ненадання документів відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПКУ прирівнюється до їх відсутності. Водночас законодавством передбачено виняток – у разі вилучення документів правоохоронними органами. Також, якщо платник після завершення перевірки, але до прийняття рішення, надає документи, які підтверджують показники звітності, такі документи мають бути враховані контролюючим органом.
Окремо суд звернув увагу на вимоги пункту 44.5. статті 44 ПКУ: у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку, а по-друге, зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі невиконання цих вимог вважається, що документи були відсутні на момент складання податкової звітності. Суд встановив, що доказів подання позивачем повідомлення контролюючому органу про втрату відповідних документів не надано, як доказів вжиття заходів для відновлення документів, відтак вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення податкової звітності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно встановив факт завищення витрат за рахунок документально непідтверджених сум, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування у спірний період.
З урахуванням викладеного, Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 11.03.2026 у справі № 440/12025/25 підтримав позицію податкового органу.
Головне управління ДПС у Полтавській області