Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє: контролюючий орган провів документальну позапланову перевірку, за результатами якої складено акт і встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції». На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено пеню у сумі 16 064 212,49 грн за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Суд погодився з доводами контролюючого органу, зокрема, що під час перевірки вантажно-митні декларації типу ІМ 74 ДЕ не були враховані як документи, що підтверджують отримання товару від нерезидента. Це призвело до нарахування пені за порушення строків розрахунків із нерезидентами та застосування фінансових санкцій.
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митної декларації типу ІМ-40, ІМ-41, ІМ-51, ІМ-72, ІМ-75, ІМ-76 (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа, який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється митна декларація).
Судом встановлено та сторонами підтверджено, що уповноважений банк не отримував від позивача вантажно-митні декларації типу ІМ 74 ДЕ, ІМ 74 АА. Як наслідок, податковий орган отримав від банку інформацію про факти ненадходження валютних коштів або товару в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків.
Крім того, у відповідь на запит Головного управління ДПС у Полтавській області позивач не надав письмових пояснень та підтверджуючих документів, які б свідчили про надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями в термін, без порушення граничних строків.
Суд врахував послідовну практику Верховного Суду (зокрема, постанову від 27.04.2022 у справі №20/13197/20), відповідно до якої наслідки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України застосовуються до документів, що належать до предмета перевірки, на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників, впливають на визначення об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, підлягають обов’язковому зберіганню, вимога щодо надання яких містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.
У справах №820/6190/16, №160/6768/20, №826/13633/17 Верховний Суд наголошував на необхідності встановлення наявності чи відсутності документів, обсяг яких визначено пунктом 44 статті 44 ПКУ, та причин їх ненадання.
Оскільки позивач безпідставно не надав пояснення та підтверджувальні документи ні банку, ні контролюючому органу, а також не надав пояснення під час проведення перевірки та у запереченнях да акта перевірки, суд визнав правомірним застосування до нього наслідків пункту 44.6 статті 44 ПКУ.
З огляду на наведене, 22.10.2025 Полтавський окружний адміністративний суд у справі №440/9559/25 ухвалив рішення на користь контролюючого органу.
Головне управління ДПС у Полтавській області