Cуд підтримав правомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 891 262,71 гривень за несвоєчасну сплату ПДВ

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області повідомляють, що за результатами камеральної перевірки платника було встановлено порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання    з податку на додану вартість, встановлених пунктом 50.1 статті 50, пунктом 57.1 статті 57 розділу II, пунктом 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПК України). На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 891 262,71 гривень.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що наявність невиконаних фінансових зобов’язань держави перед платником у рамках інших договірних правовідносин не є підставою для несплати податкових зобов’язань і не звільняє платника від відповідальності. На цей висновок впливає оцінка фінансової спроможності позивача і його поведінка щодо вчинення дій задля виконання покладеного на нього податкового обов’язку або використання права на отримання розстрочення та/або відстрочення сплати податків в порядку, передбаченому статтею 100 ПК України.

Суд зауважив, що пасивна поведінка платника – тобто відсутність будь-яких дій, спрямованих на уникнення порушення – не свідчить про вжиття всіх залежних від нього заходів.

У межах даної справи колегія суддів зауважила, що сама по собі встановлена та підтверджена судовим рішенням у справі №440/4713/18 обставина протиправної бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неперерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції» на загальну суму 9963027,49 грн, що, на думку позивача, і обумовила у подальшому відсутність на рахунку у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість 9963027,49 грн, не є достатньою та вичерпною ознакою вчинення всіх залежних від платника заходів.

Верховний Суд у постанові від 27.06.2024 у справі №300/5428/23 підтвердив: за відсутності кваліфікуючої ознаки у вигляді умислу, діяння позивача утворює склад правопорушення, за яке відповідальність має наступати на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків.

З урахуванням викладеного Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2025 у справі №440/13593/24 підтримав позицію контролюючого органу.

Головне управління ДПС у Полтавській області