Відповіді на актуальні питання, які надійшли під час сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Застосування РРО/ПРРО»

Які документи підтверджують облік та походження товарів з метою ведення обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку (діє з 26.11.2021) ?

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року                    № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).

Пунктом 2 розд. I Порядку № 496 встановлено, документи, які підтверджують облік та походження товарів – Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496 (далі – Форма обліку), та первинні документи.

Первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої фізичної особи – підприємця, у тому числі платника єдиного податку (далі – ФОП) на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним Порядком                № 496, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару.

Пунктом 10 розд. II Порядку № 496 встановлено, що Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.

У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання (11 розд. II Порядку № 496).

За якою формою ФОП, у тому числі платники ЄП здійснюють ведення обліку товарних запасів (діє з 26.11.2021) ?

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року                  № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496 (далі – Форма обліку).

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об’єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші (п. 2 розд. II Порядку № 496).

Чи застосовують при роздрібній торгівлі столовими винами РРО та/або ПРРО ФОП – платники ЄП, обсяг доходу яких не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року ?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) при роздрібній торгівлі столовими винами, але зобов’язані використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій, при продажу всіх товарів.

Водночас, у разі перевищення обсягу доходу в розмірі 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, такі особи зобов’язані застосувати РРО та/або ПРРО в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання, як платника єдиного податку.

Чи застосовуються РРО та/або ПРРО при продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями?

При продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями суб’єктам господарювання дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

При перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО.

Який порядок та підстави відмови в реєстрації РРО?

Контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), за наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО, надає або надсилає суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) в електронній формі.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо, зокрема:

- РРО вже зареєстрований;

- модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

- центр сервісного обслуговування не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

- у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений.

В яких випадках та яким чином здійснюється скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю ?

Скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на окрему господарську одиницю відбувається у випадках, зокрема:

- суб’єктом господарювання подано заяву (у разі викрадення, втрати, тощо);

- КОРО використовується не за визначеною адресою господарської одиниці суб’єкта господарювання;

- установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

- наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

- КОРО непридатна для використання;

- порушено цілісність засобу контролю, встановленого на КОРО.

Скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю, крім випадку подання суб’єктом господарювання заяви (у разі викрадення, втрати, тощо), може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО.

Контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО на окрему господарську одиницю не пізніше місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації КОРО приймає рішення про скасування реєстрації КОРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації КОРО за формою № 2-КОРО та такі підстави залишились актуальними.

Рішення про скасування реєстрації КОРО приймається контролюючим органом у двох примірниках, один з яких зберігається в обліковій справі суб’єкта господарювання, інший – надсилається за місцезнаходженням або місцем проживання суб’єкта господарювання.

Яким чином СГ проводити розрахункову операцію, якщо на алкогольному напої пошкоджено дані щодо цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку та як в такому випадку заповнити рядок 9 фіскального касового чека, що повинен містити таку інформацію ?

У разі пошкодження даних щодо цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку розрахункова операція не проводиться, у зв’язку з чим не формується фіскальний касовий чек та відповідно не заповнюється рядок 9 фіскального чеку.

Суб’єкт господарювання повинен вилучити такий алкогольний напій з продажу для подальшого списання (знищення).

Яким чином СГ відображати у чеках РРО/ПРРО цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу подарункових наборів, які містять алкогольні напої (дві та більше пляшок в одному наборі) ?

Суб’єкти господарювання з 1 жовтня 2021 року здійснюють продаж подарункових наборів, які містять алкогольні напої (дві та більше пляшок в одному наборі), з дотриманням вимог чинного законодавства, яким визначено вичерпний перелік обов’язкових реквізитів для розрахункового документу, шляхом відображення у ньому цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру) кожної пляшки алкогольного напою, які є в подарунковому наборі.

Які обов’язкові реквізити повинен містити фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі ?

Відповідно до п. 1 розд. VIІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13) фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (далі – чек з торгівлі валютними цінностями) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО) при проведенні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. Форма № ФКЧ-5 чека з торгівлі валютними цінностями наведена в додатку 7 до Положення № 13.

Пунктом 2 розд. VIІІ Положення № 13 визначено, що чек з торгівлі валютними цінностями має містити такі обов’язкові реквізити:

- найменування суб’єкта господарювання (рядок 1);

- назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (рядок 2);

- адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. № 20-ОПП (рядок 3);

- податковий номер, перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 4);

- ідентифікатор платіжного пристрою (у разі наявності) (рядок 5);

- адреса розміщення платіжного пристрою (у разі наявності) (рядок 6);

- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (у разі наявності) (рядок 7);

- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (у разі наявності) (рядок 8);

- код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду (у разі наявності) (рядок 9);

- назва операції (купівля, продаж, обмін іноземної валюти, операція «сторно») (рядок 10);

- назва і код прийнятої валюти (рядок 11);

- сума прийнятої валюти (рядок 12);

- курс (рядок 13);

- назва і код валюти до видачі (рядок 14);

- сума валюти до видачі (рядок 15);

- сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 16);

- дані про клієнта (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи) (рядок 17);

- додаткові реквізити, які необхідні для проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (зазначаються у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 18);

- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 19);

- заокруглення (рядок 20);

- до сплати (рядок 21);

- фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 22);

- QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО (рядок 23);

- заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 24);

- фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН», або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 25);

- напис «ЧЕК З ТОРГІВЛІ ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 26).

Рядки 5 – 9 (у разі необхідності) зазначаються для операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій сфері, які здійснюються через платіжні пристрої з використанням електронних платіжних засобів (п. 3 розд. VIІІ Положення № 13).

Рядки 17, 18 заповнюються (у разі необхідності) лише під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на суму (в еквіваленті), що дорівнює чи перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до вимог законодавства України про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п. 4 розд. VIІІ Положення № 13).

Пунктом 5 розд. VIІІ Положення № 13 визначено, що у разі якщо загальна сума здійсненої операції (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог Національного банку України щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 19 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення.

Чи необхідно СГ, у разі здійснення розрахункових операцій з використанням розрахункової книжки, зазначати у розрахунковій квитанції цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв ?

У разі здійснення розрахункових операцій з використанням розрахункової книжки рекомендуємо зазначати в розрахунковій квитанції цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв навпроти даних про товари, яких вони стосуються, для подальшого їх відображення після встановлення відремонтованого (резервного) реєстратора розрахункових операцій або відновлення постачання електроенергії.

ГУ ДПС у Полтавській області