Плата за землю (земельний податок/орендна плата) за земельні ділянки, які перебуваються у власності чи користуванні фермерських господарств

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із ст.ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

 Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

 Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (пп. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).

 Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (ст. 126 Земельного кодексу).

Статтею 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Актуальним на сьогодні (виходячи з найбільшої кількості запитів від  фермерських господарств) в оподаткуванні платою за землю є питання щодо  визначення платників земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних осіб-засновників фермерського господарства та надані для ведення фермерського господарства.

Роз’яснення з даного питання розміщені на Офіційному порталі ДПС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (рубрика 111.01) за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques .

Зокрема, визначено, що так як платником земельного податку є власник земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Щодо визначення платника орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, яка надана фізичній особі – засновнику  фермерського господарства за договором оренди, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського  господарства,  повідомляємо, що оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, якщо відповідно до норм чинного законодавства право власності та/або постійного користування земельною ділянкою набуло Фермерське господарство, як юридична особа, або якщо договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності укладений Фермерським господарством, як юридичною особою, то у відповідності до п.286.2 ст.286 ПКУ обов’язок щодо самостійного обчислення суми плати за землю та подання податкової  декларації з плати за землю до державних податкових інспекцій за місцем знаходження земельних ділянок покладається на Фермерське господарство, як юридичну особу.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу    

«InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot

     Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

       Державна податкова служба  України  https://www.facebook.com/TaxUkraine

          та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua

          Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області