На виконання вимог Закону України від 20 вересня 2019 року №128-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" видано наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, який набрав чинності 01 серпня 2020 року.
Змінами приведено у відповідність до чинного законодавства порядки щодо реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій, а також затверджені:
Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн.
Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - ПРРО) - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, яке використовується на будь-якому пристрої, в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операції з приймання готівки для подальшого переказу.
Програмний РРО можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до мережі Інтернет.
ДПС забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктами господарювання ПРРО.
З 1 серпня 2020 року до застосування ПРРО можуть перейти за власним бажанням будь-які суб’єкти господарювання, які:
до цього застосовували класичні РРО і вирішили застосовувати програмні РРО, у тому числі з причини закінчення строку експлуатації класичних РРО або незручностей, пов’язаних із застосуванням класичних РРО, наприклад у сфері Інтернет-торгівлі;
до цього не застосовували класичні РРО, але досягли обсягів або розпочали діяльність, при яких застосування реєстраторів є обов’язковим, і обрали для застосування не класичний, а програмний РРО;
учасники платіжних систем, які застосовують програмно-технічні комплекси самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, які до цього мали вже застосовувати РРО і для яких з 1 серпня будуть посилені вимоги та встановлено, що використання ПТКС, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та/або ПРРО), забороняється.
Винятком є АЗС. Вони не можуть використовувати ПРРО!
Законодавством не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання нарівні з класичним РРО програмного реєстратора розрахункових операцій.
Звертаємо увагу, що у разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Другий етап розпочнеться з 1 січня 2021 року, коли буде розширено перелік видів діяльності, для яких використання РРО є обов’язковим, та запроваджено механізм «кешбек».
Пошук чеків можна здійснити через Електронний кабінет за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check
Обов'язкове використання РРО або ПРРО для ФОП – платників єдиного податку II, ІІІ, IV груп незалежно від видів діяльності почнеться з 1 квітня 2021 року.
РРО та/або ПРРО не потрібно використовувати платникам єдиного податку І групи, а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.
Головне управління ДПС у Полтавській області