У Головному управлінні ДПС у Полтавській області повідомляють, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку платника з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт та прийнято податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, з податку на військовий збір та податку на додану вартість, на підставі чого застосовано штрафні санкції та вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 726,8 тис. гривень.
Судом взято до уваги доводи контролюючого органу про те, що заниження платником чистого оподатковуваного доходу призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, оскільки перевіркою встановлено завищення суми вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції за 2018-2021 роки, яке відбулося внаслідок включення до їх складу витрат за придбану продукцію та не була реалізована у періоді, що перевірявся. Під час перевірки позивачем не надано будь-яких первинних та/або банківських документів (видаткових накладних, актів виконаних робіт, актів взаєморозрахунків та інформація щодо транспортування та зберігання товару), які підтверджують їх використання у підприємницькій діяльності.
Суд зазначив, що пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 зобов’язує суб’єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в третьому абзаці цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів, і у разі проведення перевірки, надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті). При цьому, до 01.01.2022 суб’єкт господарювання зобов’язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов’язок має бути виконаним саме на початок її проведення (аналогічний висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22).
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов’язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов’язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.
Факт надання позивачем лише на стадії судового оскарження Витягу з інвентаризаційної відомості залишків товарів станом на 01.01.2023 не спростовує факту вчинення позивачем порушення підпункту 16.1.2 статті 16, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України в частині недотримання платником обов’язку щодо обліку доходів та надання підтверджуючих документів щодо походження товару (у даному випадку квасу та безалкогольних напоїв), у зв’язку з чим надані платником вже після закінчення податкової перевірки докази такого обліку у вигляді Витягу з інвентаризаційної відомості залишків товарів станом на 01.01.2023 судом до уваги прийматися не можуть як такі, що не відповідають умовам належності доказів у контексті статті 73 КАС України.
За встановлених судовим розглядом обставин відсутності обліку товарних запасів квасу та безалкогольних напоїв суд визнає обґрунтованим висновок контролюючого органу щодо непідтвердження платником факту використання в господарській діяльності та/або наявності на залишках вищезазначених напоїв, оскільки відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних та виторгів реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованих за місцем здійснення підприємницької діяльності, реалізація цих напоїв не здійснювалася.
Таким чином, судом сформульовано висновок, відповідно до якого з боку позивача не надано документального підтвердження використання придбаних квасу та безалкогольних напоїв в асортименті у господарській діяльності та/або наявності їх на залишках станом на 31.12.2022, з огляду на це операції з придбання позивачем вищезазначених товарно-матеріальних цінностей не відповідають суті розумної економічної причини за визначенням підпункту 14.1.231 статті 14 Податкового кодексу України та призводить до безпідставного формування податкового кредиту, оскільки перевіркою не встановлено подальшої реалізації та/або використання товарів у господарській діяльності платника чи наявності його на залишках.
Відтак, Полтавським окружним адміністративним судом від 24 березня 2025 року у справі № 440/6501/24 відмовлено у задоволенні позову фізичної особи підприємця.
Головне управління ДПС у Полтавській області