Трансфертне ціноутворення: звіт у розрізі країн міжнародної групи компанійРозділ: Новини
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) внесено суттєві зміни та доповнення до правила трансфертного ціноутворення для вітчизняного бізнесу.
Новації стосуються широкого кола податкових питань, серед яких значний блок належить до імплементації плану дій BEPS та, зокрема, вдосконалення правил трансфертного ціноутворення (далі - ТЦ).
В рамках дії п.13 Плану BEPS передбачено трирівневу систему звітності з ТЦ, яка вже діє в багатьох країнах світу.
На ІІІ рівні передбачене подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній.
Форма та подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт у розрізі країн) є уніфікованим стандартом Country-by-Country Reporting, затвердженим ОЕСР та запровадженим більш ніж у 82 країнах. Зазначений стандарт передбачає, зокрема, автоматичний обмін Country-by-Country Report між податковими адміністраціями різних держав.
Обов’язковою умовою для виникнення обов’язку подання Групою цього звіту є обсяг сукупного консолідованого доходу такої Групи за фінансовий рік, що передує звітному року, який має дорівнювати або перевищувати еквівалент 750 мільйонів євро.
Українське законодавство, відповідно до рекомендованого стандарту, встановлює, що Звіт у розрізі країн подається українською компанією Групи виключно у випадках, визначених пп. 39.4.10 п. 39.4 ст.39 ПКУ:
- платник податків є материнською компанією Групи;
- материнська компанія Групи уповноважила українську компанію на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;
- відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії Групи подання такого звіту від такої Групи не вимагається, і при цьому материнська компанія не уповноважила іншого учасника Групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції;
- між Україною та іноземною державою, в якій розташована материнська компанія Групи, або державою розташування учасника цієї Групи, уповноваженого на подання звіту у розрізі країн, підписаний міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює перелік таких іноземних юрисдикцій на своєму офіційному веб-порталі не пізніше ніж за 60 календарних днів до граничного строку подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний рік.
У Звіті у розрізі країн розкриваються фінансові та економічні показники (зокрема, суми доходу, прибутку, сплачених податків, чисельність працівників, основні види діяльності) учасників міжнародної групи у розрізі кожної юрисдикції, у якій вони зареєстровані, або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність.
Форма Звіту у розрізі країн та порядок його заповнення будуть затверджені Міністерством фінансів України.
Передбачено, що після приєднання України до Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports (Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами), Звіти у розрізі країн, подані українськими компаніями, будуть об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією.
Разом з цим, відповідно до пп.39.4.13 п. 39.4 ст.39 ПКУ інформація звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, який отримано ДПС від платника податків та/або в рамках міжнародного обміну, використовується для цілей оцінки ризиків трансфертного ціноутворення під час проведення моніторингу контрольованих операцій та не може бути самостійною підставою для проведення коригування обсягу оподатковуваного прибутку платника податків.
Відповідно до п.53 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, норм п.39.4 ст.39 ПКУ, подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами.
За порушення, пов’язані із поданням Звіту у розрізі країн, передбачено значні штрафні санкції. Так, за неподання такого звіту, передбачено штраф в 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
За не включення усієї інформації до поданого Звіту у розрізі країн штраф складатиме 1% від доходу компанії, інформацію про яку не відображено, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму.
За надання у звіті недостовірної інформації штраф складатиме 200 розмірів прожиткового мінімуму.
За несвоєчасне подання платником податків звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній передбачено штраф у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Головне управління ДПС у Полтавській області