За результатами проведеної позапланової документальної перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником вимог пункту пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
Під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про відсутність реального характеру господарських операцій між платником та його контрагентами, що призвело до заниження податку на додану вартість, якій підлягає сплаті до бюджету.
За результатами перевірки складено акт та прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов’язання з ПДВ у загальній сумі 7 389 758,75 гривень.
При цьому висновки контролюючого органу ґрунтувалися не на самому факті наявності кримінальних проваджень щодо контрагентів платника, а на встановлених обставинах, які свідчили про відсутність фактичної можливості виконання задекларованих операцій. Зокрема, було враховано невідповідність даних первинних документів та відсутність фізичної і технологічної можливості одночасного надання транспортних послуг у задекларованих обсягах.
Розглядаючи спір, суд звернув увагу, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів, так само як і факт перерахування грошових коштів, сама по собі не підтверджує правомірність формування показників податкового обліку за відсутності підтвердженого факту реального придбання товарів (робіт та послуг).
З урахуванням встановлених обставин 11 травня 2026 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №320/21094/25 на користь контролюючого органу.
Головне управління ДПС у Полтавській області